Привіт! І знову про важливе для вас – батьки, про один із аспектів виховання.
Пропоную розібрати, мабуть, одну з основних тем – це спілкування з дитиною. У цій статті ми розглянемо, у чому полягає важливість спілкування та як створити міцний емоційний зв'язок у сім'ї.
Спілкуючись, ми передаємо знання, досвід, цінності, дізнаємось про потреби. Але не лише це. Через спілкування формуються емоційні зв'язки! І все це впливає на психологічний стан дитини, впевненість у собі, здатність розуміти інших людей та вміння будувати здорові стосунки з оточуючими.
Ми спілкуємося з дитиною завжди – чи це прогулянка, їжа, домашні справи, перегляд фільму і т.д. Де б ми не взаємодіяли з дітьми, ми з ними спілкуємося, навіть коли мовчки дивимося на них (осудливо, зло, з докором, підбадьорливо, з любов'ю …)
Щодня ми або «будуємо мости» або «зводимо стіни», які можуть стати нездоланними.
Як не звести ці стіни? Як побудувати спілкування, засноване на довірі:
1. Стримуйте свої обіцянки (незалежно від віку дитини).
Якщо пообіцяли почитати разом у певний час, відкладіть усі справи та виконайте обіцянку. Діти дуже чутливі до нещирості та брехні.
2. Ставте відкриті питання
Дуже часто нам ніколи і цілком влаштовує відповідь на запитання:
-«Як справи?»
- «Нормально»
І ми, заспокоєні, далі летимо у своєму ритмі вирішувати нагальні справи. А що стоїть за цим "Нормально", що взагалі для вашої дитини НОРМА?
Відкриті питання дозволяють почути розгорнуті відповіді, а там і інтонація, і якась подія, і почуття, і переживання проявляться. І так, потихеньку, ви вибудовуєте міст або руйнуєте вже розпочату або зведену стіну.
Наприклад, замість звичного і вже зовсім марного: «Як справи в школі/садку», запитайте дитину: «Що сьогодні було найвеселішим у твоєму дні?», «Хто тебе особливо вразив?», «З ким тобі було особливо цікаво спілкуватися сьогодні?» і, звичайно, уважно вислухайте відповідь.
Відчуваєте різницю? Згадайте себе у дитинстві. Що б ви відчули, якби вас щодня зустрічали зі школи/садка такими запитаннями?
3. Говоріть мовою дитини
Коли ми спілкуємося з колегами, начальником, друзями, ми говоримо відповідно до ситуації та співрозмовників. Але ж у розмові з дітьми часто не відстежуємо форму наших повідомлень.
5-річній дитині марно читати нотації, що не можна розбивати чашку, ходити по калюжах, забруднити одяг і т.д., довгі наші старання пролітають повз. Це як іноземцю, який поставив питання, що передбачає коротку відповідь, пояснювати довго і наполегливо мало йому знайомою мовою. Ми знайдемо спосіб відповісти швидко і коротко (а іноді обмежимося тільки жестами).
Якщо це підліток, важливо говорити, дотримуючись його кордонів і, звичайно ж, не в гніві і бажанні будь-що «вдовбати в сотий раз» своє повідомлення. Беремо паузу, хоч коротку, і говоримо без сарказму, зневаги, зверхності. Одразу чекати на результат не варто, але й прес ми за один похід у тренажерній залі не накачаємо.
4. Слухати та чути
Дитина говорить не лише словами. Її погляд, поза, навіть мовчання – це теж розмова, яку ми поспішаючи не помічаємо, чуючи лише уривки фраз, і упускаємо можливості створення якісного спілкування.
Спробуйте зупинитися і вслухатися в розповідь дитини про сварку з другом або намальовані каляки-маляки, про те, який несправедливий тренер, вслухатися так, як ви вмієте слухати улюблену музику, шум моря, спів птахів.
Що б вам не розповідала дитина, вона ділить із вами свій світ. Не зводьте стіну, будуйте міст!
Навички якісного спілкування та весело проводити час з дитиною 4-14 років допоможе моя авторська гра «Цікаві розмови щодня» (замовити можна на сайті www.acparenting.com).
Це лише частина великої та важливої теми, яку ми ще обов'язково продовжимо.
Спілкуйтеся з любов'ю, не бійтеся помилятися, відведіть більше часу спілкуванню і ви побачите світ дитини та свій світ її очима, що допоможе створити близькі довірчі стосунки та будувати міст, яким можна, взявшись за руки, сміливо йти по життю!